Мета уроку. Формувати в учнів знання про ринок, з чого він складається, його функції, види ринків.
1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань
- Пригадаємо, що таке ринок?
- Головними суб'єктами ринку є…
- Об'єктами ринкових відносин виступають…
3. Мотивація до вивчення матеріалу
4. Вивчення нового матеріалу
Класифікації ринків
За територіальною ознакою:
· місцевий
· регіональний — ринок, обмежений певною територією.
· національний
· світовий
За об'єктами обміну:
· ринки засобів виробництва
· ринок товарів і послуг
· фінансовий ринок
· ринок інтелектуальної власності
За ступенем дотримання законності:
· легальний (офіційний)
· нелегальний (тіньовий, чорний )
За ступенем розвиненості економічної свободи:
· вільний
· регульований
За характером продажів:
· оптовий
· роздрібний
Деякі економісти залежно від об'єкта ринкових відносин виділяють наступні три групи ринків: товарні, фінансові і ринки праці. У кожній з них виділяють відповідні спеціалізовані ринки. До першої групи відносяться споживчий ринок, ринок матеріальних ресурсів, ринок виробничих товарів, інформаційний ринок та ринок науково-технічних розробок; до другої - інноваційний, короткострокових позик, цінних паперів і валютний ринки; до третьої - ринки робочої сили різного рівня кваліфікації і ринки по окремих спеціальностях. Розглянемо більш детально кожну з трьох основних груп ринків.
Товарний ринок
Товарний ринок- ринок одного товару різних марок , що задовольняють одну потребу. Функціонально і за властивостями товари майже аналогічні одному. Приклад: телевізори, соки, чавун. Товарний ринок неоднорідний, складається з різних видів товарів, які мають різні позиції на цьому ринку.
Переваги товарного ринку:
· забезпечення інтересів виробників і споживачів;
· зацікавлення виробників у задоволенні потреб;
· перешкоджає появі монополії у виробництві та обігу товарів;
· звільняє економіку від товарного дефіциту;
· розширює можливості суб'єктів підприємницької діяльності;
· ефективніше інших господарських систем вирішує проблеми економіки.
Інфраструктура товарного ринку-комплекс видів діяльності в сфері обігу відповідних груп підприємств, організацій, установ, проблема яких зводиться до раціоналізації товароруху, ринкового регулювання товарно-грошового обороту. Вона створює передумови і умови для прискорення оборотності коштів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації знову створеної вартості, зміцнення матеріально технічної бази сфери обігу, оптимізації комерційно-господарських зв'язків. Завдяки інфраструктурі взаємини суб'єктів ринку ведуться на стрункій цілеспрямованої основі.
Товарний ринок дозволяє:
· стежити за зміною попиту і пристосовуватися до нього;
· спонукати виробників до випуску нових товарів;
· розширювати та вдосконалювати комерційно-господарські зв'язки;
· раціонально направляти товарний потік від виробника до споживача;
· зберігати товарні запаси;
надавати послуги.
Елементи інфраструктури товарного ринку:
- Фінансові організації;
- контролюючі організації;
- транспортна система;
- система зв'язку;
- складське господарство;
- паливно-енергетичний комплекс;
- організацій з трудового забезпечення;
- юридичні організації;
- інформаційні організації;
- організації з надання послуг;
- комерційно-посередницькі організації;
- торгові підприємства та організації.
Функції інфраструктури товарного ринку:
- сприяння суб'єктам ринку реалізації їх економічних інтересів;
- організаційне оформлення комерційно-посередницьких відносин ділових партнерів;
- забезпечення юридичного, фінансового, страхового, контрольного обслуговування;
- вивчення кон'юнктури ринку, товарів, конкурентів, посередників, споживачів;
- торговельна та інша комерційної-господарська діяльність;
- посередництво в реалізації товарів, налагодження комерційної-господарських зв'язків;
- надання послуг;
- використання можливостей транспорту, засобів зв'язку, складського господарства, паливно-енергетичного комплексу.
Фінансовий ринок
Фінансовий ринок – це сукупність ринків, які акумулюють грошові заощадження фізичних осіб і підприємств з метою фінансування інвестицій і державного бюджету. Структура фінансового ринку в цілому складається з 2-х основних ринків, пов’язаних між собою. Це: грошовий ринок і ринок цінних паперів.
Фінансовий ринок виконує наступні функції:
· залучення капіталу;
· відновлення ліквідності випущених цінних паперів;
· встановлення цін фінансових ресурсів;
· інформування про фінансовий стан підприємств та інші.
Серед елементів інфраструктури фінансового ринку – сукупність допоміжних організацій, установ, посередників, діяльність яких покликана обслуговувати операції на ринку – центральне місце належить фондовій і валютній біржам.
Ринок праці
Ринок праці – ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а фірми - виробники товарів та послуг (працедавці) – потребують її. На ринку праці встановлюється ціна праці – ставка заробітної плати – та обсяг використання праці.
Праця (або послуги праці) – один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства; це фізичні і розумові здібності людей, що можуть бути використані у виробництві благ.
Унікальність праці як виробничого фактора полягає в тому, що послуги праці неможливо відокремити від робітника. Але через те, що об’єктом купівлі-продажу є лише послуги праці робітника, а не сам робітник, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, які визначаються трудовими угодами і чинним законодавством.
Обсяг використання праці вимірюються у годинах роботи протягом певного періоду (отже, праця – це потокова величина). Запаси праці в економіці вимірюються показником робоча сила: це працездатне населення, тобто кількість людей, які досягли певного віку (в Україні 16 років) і працюють або хоча й не мають роботи, то шукають її чи очікують, що їм запропонують роботу.
Працедавець – це фірма, яка, виходячи із попиту на свою продукцію, утворює вторинний попит на працю та надає можливість найманим робітникам працювати та отримувати заробітну плату.
Ринок пpaцi впливає на розвиток господарства, дiє в певних напрямах; проявляється в рiзноманiтних формах i виконує рiзнi функцiї. Під останніми розумiють рiд та вид дiяльностi. Сучасний ринок праці виконує такi функцiї:
Суспiльного подiлу працi. Ринок працi розмежовує найманого працiвника та роботодавця, розподіляє найманих працiвникiв за професiями та кваліфікацією, галузями виробництва та регiонами.
Інформацiйну. Дaє учасникам процесу купiвлi-продажу товару, робочої сили iнформацiю щодо умов найму, рiвня зарплати, пропозиції робочих місць, якостi робочої сили тощо.
Посереднuцьку. Ринок працi встановлює зв’язок мiж роботодавцями та найманими працiвниками, якi виходять на ринок працi для задоволення взаємних інтересів i потреб.
Цiноутворюючу. Це основна функцiя ринку пpaцi, що встановлює рiвновагу мiж попитом i пропозицiєю робочої сили. Лише на ринку npaцi вiдбувається загальне визнання затрат пpaцi на вiдтворення товару “робоча сила” i визначається його вартість”.
Стuмулюючу. 3авдяки механiзму конкуренції ринок працi стимулює більш ефективне використання трудових pecypciв з метою пiдвищення прибyтковостi виробництва, а також стимулює найманих працiвникiв пiдвищувати свiй професiйно-квалiфiкацiйний piвeнь.
Оздоровлюючу. 3авдяки конкуренції суспiльне виробництво звiльняється вiд економiчно слабких, нежиттєздатних пiдприємств. Ринок працi дозволяє одержувати перевагу в конкурентнiй боротьбi працiвникам з найбiльш високими якiсними показниками робочої сили. Саме ринок створює таку мотивацiю працi, яка, з одного боку, примушує працiвникiв триматися за робоче мiсце в умовах жорсткої конкуренцiї а з iншого — матерiально зацiкавлює, стимулює їx iнiцiативнiсть, компетентнiсть, квалiфiкованість.
Регулюючу. Певною мiрою ринок впливає на формування пропорцiй суспiльного виробництва, розвиток регiонiв, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регiонiв галузей в iнші, бiльш ефективнi. Ринок працi регулює надлишки трудових pecypciв, їx оптимальне розміщення, а, отже, i ефективне використання. В Укpaїнi ринок праці ще повною мiрою не виконує вcix cвоїx функцiй, оскiльки знаходиться ще на стадії розвитку.
5. Закріплення нового матеріалу
6. Домашнє завдання
7. Підсумок уроку
Ринкові відносини — це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів. Суб’єктами ринкових відносин є споживачі, виробники і постачальники ресурсів.
Споживачами виступають ті суб’єкти, які мають гроші: підприємці, наймані працівники, дрібні товаровиробники, пенсіонери, учні та студенти. Таким чином, суб’єктом ринкових відносин виступає майже все населення країни. За умов ринкової економіки щоб споживати, потрібно спочатку купити на ринку.
Виробниками продукції виступають підприємства — капіталістичні і прості товаровиробники. Вони виробляють товари і послуги, які мають задовольнити потреби споживачів — покупців.
Постачальниками ресурсів, таких як земля, праця, капітал і підприємницький хист, є власники цих ресурсів. Землю як виробничий ресурс постачають землевласники, працю — її носії — робітники, інженерно-технічні працівники, менеджери, інші спеціалісти. Капітал постачають власники засобів виробництва — капіталісти, а підприємницькі здібності — підприємці.
Немає коментарів:
Дописати коментар