Урок 27. Тема уроку. Експортні товари, імпортні товари. Як іноземні товари перетинають кордон країни? Митниця і мито.

Мета: формувати в учнів знання про імпорт та експорт. Розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; виховувати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань.

Обладнання: картки з інформацією

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку:

i. Мотивація до вивчення матеріалу

Від давніх часів навіть величезні імперії не могли повністю забезпечити себе всіма необхідними товарами та послугами (пригадайте мандрівки європейців за спеціями до Індії). Унаслідок цього виникала потреба завозити з інших країн потрібні товари та можливість продавати в інші країни надлишок своєї продукції. Торгівля та інші економічні відносини між країнами зумовили встановлення стійких різнобічних взаємозв’язків між ними та утворення світового господарства. Світове господарство стосується кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п’ємо каву з Бразилії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів вироблені за її межами. Економічна інтеграція, інтернаціоналізація господарського життя — об’єктивний процес, який неможливо скасувати або зупинити.

ii. Актуалізація опорних знань

Згадаємо, що таке:

· Спеціалізація

· Поділ праці

· Світове господарство 

· міжнародний поділ праці

· Класифікація країн світу

- Залежно від рівня економічного розвитку 

- За структурою господарства 

- За ступенем інтеграції країн у світове господарство 

· Міжнародна торгівля

   iii. Вивчення матеріалу

Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів (послуг) — експорту та імпорту — і характеризується торговельним сальдо, торговельним обігом, структурою експорту та імпорту.

Експорт — продаж товару, що передбачає його вивезення за кордон.

Імпорт — купівля товару, що передбачає його ввезення з-за кордону.

Торговельний обіг — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

Структура експорту — це відношення або питома вага експортованих товарів за видами й ступенем їх переробки. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.

Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини та готової кінцевої продукції, які ввозяться до країни.

Основні торговельні партнери України в 2015 році

Основні торговельні партнери	Експорт		Основні торговельні партнери	Імпорт		Основні торговельні партнери	Зовнішньоторго-вельний оборот
	$, млн	частка у заг. обсязі %		$, млн	частка у заг. обсязі %		$, млн	частка у заг. обсязі %
Росія	4830	12,7	Росія	7485	20,0	Росія	12315	16,3
Туреччина	2772	7,3	Німеччина	3900	10,4	КНР	6197	8,2
КНР	2415	6,3	КНР	3782	10,1	Німеччина	5229	6,7
Єгипет	2081	5,4	Білорусь	2449	6,5	Польща	4302	5,7
Італія	1980	5,2	Польща	2325	6,2	Туреччина	3623	4,8
Польща	1977	5,2	Угорщина	1555	4,1	Білорусь	3320	4,4
Індія	1444	3,8	США	1480	3,9	Італія	2956	3,9
Німеччина	1329	3,4	Італія	976	2,6	Угорщина	2464	3,3
Іспанія	1044	2,7	Франція	892	2,4	Єгипет	2136	2,8
Угорщина	910	2,4	Туреччина	851	2,3	США	1962	2,6
Всього	38135	100	Всього	37502	100	Всього	75637	100

Торговельне сальдо — різниця між вартісними обсягами експорту та імпорту.

Торговельний баланс — це співвідношення коштів, отриманих протягом року за експорт (продаж жителями інших країн товарів, вироблених галузями вітчизняної економіки) і сплачених за імпорт (купівля жителями однієї країни товарів, виготовлених в інших державах). Структурно він складається із двох частин — із надходжень (експорту) і витрат (імпорту). Їх співвідношення характеризує експортно-імпортне сальдо. Сальдо можна визначити за окремими видами діяльності (статтями торговельного балансу) і за балансом у цілому. Якщо країна експортує товарів більше, ніж імпортує, то вона має активне (або додатне) сальдо торговельного балансу. Якщо країна ввозить іноземних товарів більше, ніж вивозить своїх, то її торговельний баланс буде дефіцитним і вона матиме від’ємне сальдо. Дефіцит, або додатне сальдо торговельного балансу, відображають конкурентоспроможність певної країни на міжнародних ринках, слабкість або силу її економіки.

Слід зазначити, що в більшості країн світу, включаючи розвинені, торговельний баланс дефіцитний. Як ставитися до появи зовнішньоторговельного дефіциту? З одного боку, це явище небажане, оскільки вказує на недостатню конкурентоспроможність товарів країни на світовому ринку. З іншого боку, споживачам торговельний дефіцит не шкодить, адже в країні з’являється більше імпортних товарів, часто кращої якості й дешевших.

Коли дефіцит торговельного балансу стає небажаним, держава вдається до певних заходів: підвищення тарифів, імпортних квот, більш суворого ліцензування імпортних товарів.

Найпоширенішим видом обмеження торгівлі є тариф — мито на імпорт. При введенні тарифу вітчизняна ціна імпортного товару перевищує світову ціну:

Внутрішня ціна імпортного товару = Світова ціна +  (Світова ціна · Тарифна ставка) Величина тарифу

Тариф на імпорт забезпечує захист вітчизняних виробників аналогічних товарів, а вітчизняні споживачі від цього програють, тому що обкладаються додатковим податком унаслідок підвищення цін.

Аргументи на користь уведення тарифів

1) Митні тарифи дозволяють захистити оборонні галузі промисловості, які необхідно розвивати незалежно від критерію економічної ефективності розміщення ресурсів, тому що у випадку війни самозабезпеченість економіки їхньою продукцією є дуже важливою.

2) Митні тарифи дозволяють збільшити внутрішню зайнятість ресурсів.

3) Митні тарифи необхідні для захисту монокультурних економік від руйнівних коливань кон’юнктури світового ринку.

4) Митні тарифи необхідні для захисту нових, «молодих», галузей національної економіки, породжених науково-технічним прогресом, від конкуренції більш зрілих й ефективних іноземних фірм.

5) Якщо уряд не вдається до митних тарифів, то іноземні фірми, що використовують більш дешеву робочу силу, можуть збільшити приплив дешевого імпорту на внутрішній ринок. У результаті зниження внутрішніх цін знизиться й заробітна плата, що може стати основою для погіршення рівня життя в країні.

6) Митні тарифи необхідні для захисту вітчизняних виробників від демпінгу — збуту імпортної продукції за цінами, нижчими від внутрішніх ринкових цін у країні-виробнику. Зазвичай демпінг є результатом монопольної ринкової влади й використовується з метою її зміцнення.

Зовнішня торгівля України

Товарна структура зовнішньої торгівлі України характеризується сировинною спрямованістю експорту, високою часткою імпорту енергоносіїв і готової продукції, що негативно впливає на економічну безпеку держави.

У структурі експорту України надмірно великою є частка товарів із низьким ступенем обробки, які є найбільш чутливими до зміни цінової кон’юнктури на світових ринках. Найбільшу питому вагу мають чорні метали, поставки мінеральних продуктів, механічне та електричне обладнання, продукція хімічної промисловості.

У структурі імпорту України переважають енергетичні матеріали та товари з високим ступенем обробки, такі як транспортні засоби, прилади та апарати, механічне обладнання та ін. Поки що в Україні зберігається несприятлива товарна структура зовнішньої торгівлі, яка негативно впливає на економічну, а разом із тим і на соціальну безпеку держави.

        iv. Закріплення нової теми 

Завдання. Визначте, чи правильні твердження.

1. Показники участі країни у світовому господарстві не залежать від рівня її економічного розвитку. (Ні)

2. Індивіди можуть одержувати вигоду від імпорту, суспільство одержує вигоду від експорту. (Так)

3. Тарифи — це податки, які застосовуються до імпортованих у країну товарів. (Так)

4. Демпінг — продаж товарів в інших країнах за більш високими цінами, ніж у власній країні. (Ні)

VII Домашнє завдання  Вчити конспект. Дізнайтеся, які підприємства вашого краю виробляють експортну продукцію.

VIII Підсумок уроку