Мета: формувати в учнів знання про те, як країни співробітничають між собою, види співробітництва.; формувати розуміння міжнародної торгівлі як виду співробітництва між країнами. Розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; виховувати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань.
Обладнання: картки з інформацією
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
i. Мотивація до вивчення матеріалу
Різнобічні міжнародні зв’язки об’єднують країни світу в тісну систему — світове співтовариство, а їх національні економіки — у світове господарство.
ii. Актуалізація опорних знань
Згадаємо з курсу 5 класу, що таке:
· Спеціалізація
· Поділ праці
iii. Вивчення матеріалу
Світове господарство — історично складена сукупність національних
господарств усіх країн світу (понад 200 національних господарств), пов’язаних
між собою всесвітніми економічними зв’язками, в основі яких лежить міжнародний
поділ праці.
Організуючою основою світового
господарства є міжнародний поділ праці
— вища форма суспільного поділу праці, що виражається в спеціалізації окремих
країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.
Завдання.
Наведіть приклади галузей
міжнародної спеціалізації для різних країн світу. Спробуйте пояснити, якими
чинниками обумовлена така спеціалізація.
Економічна потужність держави,
ефективність використання її потенціалу, рівень розвитку науки й техніки та
життя населення — головні критерії, які визначають місце країн у світі.
Класифікація країн світу
Залежно від рівня економічного
розвитку виділяють країни:
·
розвинені,
·
середньорозвинені,
·
країни, що розвиваються,
·
постсоціалістичні країни (виокремлюють після
розпаду соціалістичної системи на чолі з СРСР)
Економічно розвинені країни
змагаються за сфери економічного та політичного впливу; країни, що
розвиваються, ведуть боротьбу за стале існування, а постсоціалістичні країни
перехідної економіки переживають непросту й часом болісну перебудову свого господарства
на засадах ринку.
За структурою господарства
розрізняють країни:
·
аграрні,
·
аграрно-індустріальні,
·
індустріально-аграрні,
·
індустріальні,
·
постіндустріальні.
За ступенем інтеграції країн у
світове господарство виділяють:
·
інтегровані
·
слабоінтегровані країни.
Завдання.
Назвіть регіони, які
характеризуються найвищим рівнем економічного розвитку.
Міжнародні економічні відносини — це складний комплекс виробничих,
торговельних, фінансових, науково-технічних, валютно-кредитних зв’язків між
країнами, який дає можливість ефективного використання ресурсів, збільшення
світового обсягу товарів і послуг.
Найбільш значущі форми
міжнародних економічних відносин:
·
міжнародна торгівля товарами й послугами;
·
міжнародний рух капіталів;
·
міжнародна міграція робочої сили;
·
міжнародне науково-технічне співробітництво;
·
міжнародний туризм;
·
міжнародні валютно-кредитні відносини.
Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних товарно-грошових
відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.
Регулюванням світової торгівлі
займається ряд міжнародних і громадських організацій.
Організації, що регулюють світову
торгівлю:
- У 1966 році з метою сприяння
розвитку права міжнародної торгівлі була створена Комісія ООН з права міжнародної торгівлі - допоміжний орган
Генеральної Асамблеї ООН.
- У 1995 році була заснована
глобальна міжнародна організація в області правил міжнародної торгівлі -
Всесвітня торгова організація (World Trade Organization, WTO) . В останнє
десятиріччя значно розширилася сфера діяльності Світової організації торгівлі (СОТ), яка на сьогодні виходить
далеко за межі власне торговельних відносин — це провідна міжнародна економічна
організація, членами якої вже є 161 країна, на частку яких припадає близько 96
% обсягів світової торгівлі. СОТ є потужною та впливовою міжнародною
структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання.
Членство в СОТ стало на сьогодні практично обов’язковою умовою для будь-якої
країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Росія - 2012, Казахстан – 2015, Білорусь у березні 2016 ще не є членом СОТ.
Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:
· підвищення життєвого рівня;
· забезпечення повної зайнятості;
· постійне зростання доходів і ефективного попиту;
· розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
· оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
· захист і збереження навколишнього середовища;
· забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.
- Всесвітній економічний форум (ВЕФ) - міжнародна неурядова організація, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародного співробітництва. Форуми проводяться в Давосі. Членами Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) є близько 1000 великих компаній і організацій з різних країн світу, в тому числі і з України.
iv. Закріплення нової теми
Завдання.
1) Назвіть галузі міжнародної спеціалізації України. Поясніть чинники, які обумовлюють таку спеціалізацію.
Задача.
За допомогою даних таблиці оцініть, яка країна має абсолютні та порівняльні переваги.
| Продукт | Італія | Велика Британія |
| 1 одиниця вина | 1 робочий день | 4 робочі дні |
| 1 одиниця тканини | 2 робочі дні | 3 робочі дні |
Розв’язання.
1) Просте абсолютне порівняння демонструє, що виробництво вина й тканин в Італії більш ефективне, оскільки і на виробництво одиниці вина, і на виробництво одиниці тканини в цій країні витрачається менше часу, ніж у Великій Британії. Із точки зору принципу абсолютних переваг і вино, і тканину треба виробляти в Італії.
Отже, Італії невигідно торгувати з Великою Британією. Але — це тільки на перший погляд.
2) Розглянемо дію принципу порівняльних переваг. Альтернативні витрати в Італії на виробництво одиниці тканини порівняно з альтернативними витратами на виробництво одиниці вина становлять 1/2. У Великій Британії це співвідношення дорівнює 4/3.
Отже, в Італії ці витрати відносно менші, ніж в Англії.
В Італії альтернативні витрати на виробництво одиниці вина складають 2 одиниці витрат на виробництво одиниці тканини. У Великій Британії — 3/4. Тобто в Італії альтернативні витрати вищі, ніж у Великій Британії.
Отже, Італії вигідніше відмовитися від меншої кількості тканини (1/2 одиниці), ніж Великій Британії, де одиниця тканини дорівнює 4/3. І, відповідно, Великій Британії вигідніше відмовитися від виробництва вина (3/4 одиниці), ніж Італії (2 одиниці).
Відповідь: Італії краще займатися виноробством, а тканини імпортувати з Великої Британії. Великій Британії вигідніше спеціалізуватися на виробництві тканин, а вино завозити з Італії.
VII Домашнє завдання Вчити конспект
VIII Підсумок уроку
Немає коментарів:
Дописати коментар